Café Sacher (Vienna)

Знаючи, що буду у Відні тільки 4 години, запланувала  одразу піти в «Café Sacher» задля традиційного їхнього тортика.

Кафе розташоване на центральній Philharmonikerstrasse 4, яка є пішохідною і знаходиться серед моря магазинів. Проте знайти цікаве кафе надзвичайно складно. Так для перекусу без проблем можна зайти в заклади світових мереж швидкого харчування, але чогось традиційного не знайти.

Cправа в тому, що якби напередодні я не знайшла адресу Café Sacher, то візуально помітити його складнувато серед інших суперяскравих вітрин.

Кафе знаходиться на першому поверсі однойменного готелю. 

В суботній ранок знайти вільне місце у Café Sacher дуже важко. З цією проблемою зіткнулася і я.

 Зорієнтуватися із місцем мені одразу мило допомогла адміністраторка кафе, яка провела мене до бару. Бар, насправді, прекрасно вписується в інтер’єр та ідею закладу, плюс це допомогло поспостерігати за процесом приготування напоїв та їжі.

Звичайно, торт «Sacher» є найбільш популярним замовленням у меню, незважаючи на те, що 100-грамовий шматок коштує 4,9 євро,  тому подача його, можна сказати, є контейнерною).

Сам торт – шоколадний, із прошарком абрикосового варення. Додатково до куска дають вершки. Приготування замовлення, як видно із фото відбувається явно, і продукти перевірені на свіжість. Що можна сказати, торт і інтелігентна атмосфера Відня, що присутня у Café Sacher – це те, за чим я повинна повернутися.

 В кафе можна, також, замовити й інші тортики. Непогана там винна карта, і представлені різні кавові напої (останні в межах 4-4,5 євро).

Sacher – це загальновідомий бренд торта, навколо якого розвинулася мережа кафе та ресторанів. Все це доповнює й сувенірна продукція: м’які іграшки, подарункові коробки цукерок, тортів, листівок тощо.

Лише одним негативним моментом був особистий брак часу. 15-хвилинне перебування в кафе не дозволило мені без метушні, не тільки розслабитися і роздивися інтер’єр та представлену винно-сувенірну продукцію, але й посмакувати тортиком. Тому є надія, що сервіс доставки тортиків «Sacher» працює й поза межами Австрії.

Кафе Зингеръ

Одне з найцікавіших для туристів кафе Санкт-Петербурга, яке приваблює гостей своїм краєвидом з вікна, є кафе Зингеръ. Розташоване на другому поверсі Будинку книги, що на Невському проспекті. Місце знаходження будівлі, в якій розміщене кафе, її архітектура – поза конкуренцією. 

Вид на Казанський Собор – важлива деталь закладу. Впевнена, це одна з найвагоміших причин, якщо не основна, популярності закладу. Кафе просторе, багато посадкових місць, зручне розміщення столиків, хоча всі відвідувачі, звісно, прагнуть сісти за столик, що якомога ближче до вікна.

Приміщення кафе дуже світле. Легка музика, альстромерії у вазах – доповнюють дивовижний вигляд за вікном. Все це створює хороші умови для приємного відпочинку.

Меню. Не маленьке, багате на вибір. Серед страв російської кухні є і страви з європейської. 

Обслуговування професійне і швидке. Офіціантів багато. Дуже. Володіють декількома мовами. Присутні приємні дрібниці – два види цукру і цукрозамінник, волога серветка. Столові прибори теж не залишаються без уваги. 

Страви. Не тільки апетитно виглядають, але й смачно приготовлені. 

Суп з лісових грибів, де грибів було дійсно дуже багато. Чай російський з димком і варенням теж потішив. Великий вибір десертів на будь-який смак. Проте ціни не дозволяють часто відвідувати цей заклад. Виправдати їх можна тільки краєвидом з вікна. Отож, суп обійдеться Вам в 300-400 руб. (понад 10$).  Чай – 300 руб. За таку ціну страви повинні бути не просто смачними, а - дуже смачними. Було смачно. І все. Не більше.

Приємному проведенню часу помішає похід в туалет. І це буде дійсно похід, так як в самому кафе, туалету як такого нема. Вимити руки ніде. Якщо Вам потрібно скористатись туалетом, то доведеться іти через всю книжкову залу, через покупців і працівників магазину, наліво і знову наліво, і тільки в кінці Ви його знайдете. На заклад такого рівня, це дуже великий недолік.

Все ж таки, якщо Ви надумали відвідати Санкт-Петербург і прогулюючись Невським проспектом вирішите зігрітись чаєм чи просто перепочити – кафе Зингеръ – should visite. 

Международному дню кошки посвящается

Обед с кошками, или медленно и холодно

Невозможно, прогуливаясь по Санкт-Петербургу, не заглянуть в нашумевшее оригинальной идеей кафе «Республика кошек». Но оказалось не так-то просто туда попасть. Столик, как нам сказал приятный мужской голос по телефону, надо заказывать заранее. Заказали и начали с нетерпением ждать, когда же наступит время встречи с Питерскими кошками. И вот, наконец-то. Кафе найти было не трудно - оно находится в центральной части города.  В окнах – мини-мебель, именно для любимцев, подумалось мне. В предвкушении мурррркающей встречи, дрожащей рукой,  мы открыли дверь  Республики кошек. 

 Нас встретил молодой человек - его свитер был весь в шерсти. Я убедила себя, что он не ходит рядом со столиками и не пересекается с официантами. Увы..

Оформив визу, чтобы попасть к кошкам,  мы сели за столик. Первое, что бросилось в глаза, – испачканная салфетка в салфетнитце. 

 На протяжении нескольких секунд ничего другого видеть я не могла. Мне еще здесь кушать… Ничего.  Попросили новых салфеток.

Разговаривать было трудно. В соседней комнате (без двери) много детей. Много детей – много шума.

Наш маленький заказ несли долго, очень долго. В результате: чай теплый, капучино красивое с кошкой тоже, котокейк (чизкейк по их), который так аппетитно выглядел, оказался тоже очень холодным. Внутри, мне казалось, были кусочки льда. Но шоколадный торт был лучшим.

 Суп тыквенный - чуть теплее, штрудель - пересолен. Вы когда-нибудь видели латте без пенки? А я его пробовала. Невкусно. Страх как не похоже на латте. Может это что-то другое? Съев эту холодную пищу нам сразу же принесли счета. Быстро очень. Мы вам надоели? И не один счет, а многие, на каждого.

В помещении везде много света. Светло и .. холодно. Входные двери без перегородки или коридора, поэтому и холодно, потому что посетители постоянно открывают-закрывают их.

Запах. О нем отдельно. Что это? Корм или испорченный соус? Кисло-соленый. Везде.

.. Ничего не забыли? Ах да. Господа, а где собственно кошки? 300 рублей (10 $) и пожалуйста в другую комнату. Там. А я-то думала пить чай и ласкать любимицу как в cat café в Лондоне (http://www.independent.co.uk/news/uk/home-news/cat-caf-is-coming-to-london-after-public-donates-100000-in-a-feline-frenzy-8507660.html). Ну хорошо. Чай без кошки. К ним иду отдельно сквозь интересную дверь. 

Описывать запах не буду.

 Вы этого не выдержите. Ну что сказать. Кошки красивые есть, есть и не очень (как видно из фото). Но они такие бедные, бедные-бедные, скрываются, и наверняка сами чувствуют этот запах. 15 минут и я не выдержала. Хотя у меня был час. Покинули мы Республику с чувством разочарования. Может, мы много ожидали. Но все-таки Республика кошек, это, как указано на сайте http://catsrepublic.ru/ арт-кафе, музей, клуб, кошки. Первое - вычеркнуть. Пусть это будет просто музей. Тогда и без горячего чая и без разочарования, что Вы как будто и с кошками, но они все-таки где-то в другом месте. 

P.S. А салфеток так и не принесли.