Перша порада для
туристів – піднявшись на г. Тростян, незважаючи на почуття холоду-голоду, не
йдіть грітися у перший-ліпший заклад. Насправді, перед Вами відкривається
можливість вибору кафе у різних Пані та Панів Стеф, Оксан, Микол, Карпатських
Зірок тощо.
Ми звернули увагу на
колибу «Під хмарами» через оригінальну назву на фоні інших імен, зовнішній
дизайн, наявність вай-фай під хмарами, і що важливо, вивіску – велику,
читабельну, вирізьблену із дерева.
Колиба «Під Хмарами»
включає в себе кафе та готель. Порівнюючи із іншими закладами на вершині, можна
помітити дизайнерську задумку в оформленні самої хати, її розташуванні у дворі
між ялинок, і поставлений акцент на різноманітність дерев'яних аксесуарів (сама
будівля із дерева): поміж тими насправді цікаво зроблені ворота й вивіска, про
яку ми вже згадували.
Заходячи у колибу,
спершу потрапляєте у холодний хол із трьома дверима: туалет, вхід до готельних номерів
та вхід у кафе.
Приміщення кафе
невелике і нараховує столів шість, які розташовані навколо мангалу, що
знаходиться посередині кімнати.
Вільне місце було. Сіли
біля вікна, де попередні відвідувачі залишили пусту пляшку з-під води, яку не
забрали протягом нашого перебування.
Принесли нам меню на
трьох заламінованих листках А4 російською мовою, інших у них немає.
Обслуговуючий персонал, також, російськомовний, мабуть власники – немісцеві.
Незважаючи на це, вивіска, яка насправді, мене покорила – україномовна.
Та зараз не про те. Ми
замовили грибну юшку, деруни, банош, узвар та
«Львівське живе». Страви приносили поступово, але оперативно.
Спершу нам принесли
грибну юшку, якої виявилося дуже багато (300-350г). Дуже гаряча та дуже смачна
і надзвичайно ароматна - саме те, що треба добряче зголоднілому/-ій та промерзлому/-шій
лижнику/-ці, сновбордисту/-ці чи просто зіваці, що піднявся потішитись
краєвидами.
Як тільки ми приступили
до першої страви, нам одразу принесли напої і так як нічим вони нас не
здивували, ми їх описувати не будемо, а одразу приступимо до баношу, що не
змусив себе довго чекати. Порція, як ми і очікували, дуже нас потішила, перед
нами страва гарно оформлена в гуцульському стилі. Відчутно було, що всі інгредієнти
свіжі, а шкварки просто смакота!
Закінчивши з баношем,
ми втратили навіть найменше відчуття чи навіть натяк на голод, та на нас ще
чекали деруни,як на мою думку були вже дещо зайвими. Та все ж негоже було їх
хоча б не скуштувати, і зайвий раз переконатися, що кухня тут дійсно класна і
справді домашня.
Взявши рахунок, ми були
цілком задоволені адже ціни тут середньостатистичні львівські і це ще один
привід, щоб вибратися на вікенд за місто в гори, на свіже повітря та весело
провести час при цьому смачно попоївши за доволі таки помірну ціну.
