В сучасних містах для харчування постійно відкриваються все нові фасфуди,
піцерії та заклади східної кухні – здебільшого суші-бари.
Коли я йшла в ресторан «Пекін», насправді, очікувала меню із різними
ролами, суші, сашимі тощо, бо ресторан на сайті, незважаючи на назву,
позиціонується як китайсько-японський (http://pekin.lviv.ua/). І одна із цілей
в оцінці кухні, передбачала лише
порівняння якості приготування. Проте меню мене вразило...
Перед тим, як перейдемо до меню, в мене є зауваження щодо входу у ресторан:
на терасу потрібно підніматися східцями, що є незручним для батьків із дитячими
візочками чи неповносправним людям. Хоча сама тераса є комфортнішою ніж зал,
який переповнений східними елементами, і я не відчула природності у дизайні.
Відтак, ми обрали столик на терасі.
Офіціантка принесла два меню: японської та китайської кухні. Страви досить
дорогі, середня ціна біля 60-70 грн., і це не завжди м’ясні страви. Але
китайська кухня – дешевша ніж японська. Обрати можна перші страви, гарніри,
закуски, як для вегетаріанців, так і для м’ясоїдних. Напої, в більшості,
українського виробництва, проте в наявності алкоголь, також, з Японії, Китаю,
Грузії та ін.
Вперше, мабуть, побачила у кінці меню підписи директора ПП і бухгалтера із
печаткою.
Зупинилися на стравах з японської кухні: тофу з помідорами (55 грн.),
салаті з дайкону (33 грн.),
локшині удон із телятиною (75 грн.), морсі із
журавлини (10 грн.)
та чаї «Сакура» (20 грн.).
Напої дуже сподобалися. Морс – дешевий і насправді освіжає в літню спеку,
тоді як чай – неподібний на те, що пила до того, нам сказали, що трави й квіти
із яких він заварений – із Японії.
Тофу із помідорами не можу сказати, що щось особливе. Так, тофу саме по собі без смаку, тому все залежить від
приготування та приправ, що додаються,
тому у цій страві все вирішили соуси та насіння кунжуту. Порція салату з
дайкону – велика, а редька, з якого він і складається, привезена також із
Японії. Цей салат – гострий, бо туди додається перець чілі.
Окремо, скажу про телятину. Незважаючи, що на момент замовлення, ми були
єдині клієнти у ресторані, про локшину із телятиною забули. Ми нагадали про неї
через хвилин сорок, чи вона вже приготована, а як виявилося її й не готували.
Офіціантка, вибачившись, пообіцяла, що телятину зможуть приготувати за десять хвилин, якщо ми готові почекати. Дійсно, телятину принесли за десять хвилин, проте
без локшини. Це інша страва – «Телятина під соусом кімчі», що в меню коштує 95 грн.,
що на 20 грн. дорожче за наше перше замовлення.
До того ж, її включили в наш рахунок замість початкової страви. Особливих
характеристик щодо смакових якостей телятини дати не можу.
Загальна сума замовлення склала 213 грн., загалом пропозиції ресторану й
час проведений там – сподобався. Основна заувага – до роботи персоналу закладу й планування
простору задля можливості відвідин закладу різним групам людей.
