Ресторан Пекін

В сучасних містах для харчування постійно відкриваються все нові фасфуди, піцерії та заклади східної кухні – здебільшого суші-бари.

Коли я йшла в ресторан «Пекін», насправді, очікувала меню із різними ролами, суші, сашимі тощо, бо ресторан на сайті, незважаючи на назву, позиціонується як китайсько-японський (http://pekin.lviv.ua/). І одна із цілей в оцінці кухні, передбачала лише  порівняння якості приготування. Проте меню мене вразило...

Перед тим, як перейдемо до меню, в мене є зауваження щодо входу у ресторан: на терасу потрібно підніматися східцями, що є незручним для батьків із дитячими візочками чи неповносправним людям. Хоча сама тераса є комфортнішою ніж зал, який переповнений східними елементами, і я не відчула природності у дизайні. Відтак, ми обрали столик на терасі.

Офіціантка принесла два меню: японської та китайської кухні. Страви досить дорогі, середня ціна біля 60-70 грн., і це не завжди м’ясні страви. Але китайська кухня – дешевша ніж японська. Обрати можна перші страви, гарніри, закуски, як для вегетаріанців, так і для м’ясоїдних. Напої, в більшості, українського виробництва, проте в наявності алкоголь, також, з Японії, Китаю, Грузії та ін.

Вперше, мабуть, побачила у кінці меню підписи директора ПП і бухгалтера із печаткою. 

Зупинилися на стравах з японської кухні: тофу з помідорами (55 грн.),

 салаті з дайкону (33 грн.),

 локшині удон із телятиною (75 грн.), морсі із журавлини (10 грн.)

та чаї «Сакура» (20 грн.). 

Напої дуже сподобалися. Морс – дешевий і насправді освіжає в літню спеку, тоді як чай – неподібний на те, що пила до того, нам сказали, що трави й квіти із яких він заварений – із Японії.

Тофу із помідорами не можу сказати, що щось особливе. Так, тофу  саме по собі без смаку, тому все залежить від приготування та приправ, що додаються,  тому у цій страві все вирішили соуси та насіння кунжуту. Порція салату з дайкону – велика, а редька, з якого він і складається, привезена також із Японії. Цей салат – гострий, бо туди додається перець чілі.

Окремо, скажу про телятину. Незважаючи, що на момент замовлення, ми були єдині клієнти у ресторані, про локшину із телятиною забули. Ми нагадали про неї через хвилин сорок, чи вона вже приготована, а як виявилося її й не готували. Офіціантка, вибачившись, пообіцяла, що телятину зможуть приготувати за десять хвилин, якщо ми готові почекати. Дійсно, телятину принесли за десять хвилин, проте без локшини. Це інша страва – «Телятина під соусом кімчі», що в меню коштує 95 грн., що на 20 грн. дорожче за наше перше замовлення. До того ж, її включили в наш рахунок замість початкової страви. Особливих характеристик щодо смакових якостей телятини дати не можу.

Загальна сума замовлення склала 213 грн., загалом пропозиції ресторану й час проведений там – сподобався. Основна заувага –  до роботи персоналу закладу й планування простору задля можливості відвідин закладу різним групам  людей.