Sia Chomei Globen

 Схоже на те, що в нас почалася “лінія” східної кухні, бо зараз мені б хотілося розповісти про ресторан Sia Chomei Globen, що знаходиться у Стокгольмі і спеціалізується на перських та близькосхідних стравах.

 Заклад розташований в 20 хвилинах їзди від центру міста в районі складів та офісів, але, одразу, біля станції метро. Відповідно, як мені здається, основні відвідувачі - це працівники з району, і час пік - обід, на який я й попала. Тому в ресторані й існує спеціальна обідня пропозиція в робочі дні  (детальніше тут: http://www.siachomei.se/lunchfinal.html).

Вартість обіду 95 крон (приблизно 120 гривень), що є дешевше ніж зазвичай дешево у місті,і він організований у форматі буфету - Ви платите за вхід і їсте необмежену кількість обмежених страв.

 Я була у ресторані в середу. Кожної середи пропонується відвідувачам: Ghormesabzi (тушкована яловичина з петрушкою, коріандр, червона квасоля, чилі і сушені лайми), Korosht Bamje (курка з бамія, томатна паста, лимон, орегано, м'ята і тмин)

Sabzi fosenjan (тушковане м'ясо з волоськими горіхами, шпинат, часник, лимон і баклажани)

Sabzipolomahi (смажене рибне філе, мариноване з борошном та перцем чилі).

 Все це подається, окремо, із рисом, змішаним з шафраном, кропом, петрушкою і зеленою цибулею; сметанковим соусом із зеленню, овочевим салатом (помідори, огірки та листки салату), фаршированими оливками. Окремо, на десерт, є чай, їхні охолоджуючі напої - фруктові сиропи змішані із водою та пахлава із різними дуже солодкими начинками.

 Незважаючи на те, що їжу з буфетного столу дуже швидко розбирали і персонал вчасно не встигав  поповнювати його, я все ж спробувала  все, що хотіла спробувати: рис приготований із зеленню, про який згадувалося, фаршировані зеленню оливки, суміш з шпинату, гороху та приправ і багато різної пахлави.

 Взагалі, особливість усіх страв, що я пробувала у Швеції, в тому числі, й такі, що є і тут, в Україні, це - смакові відмінності. Думаю, все починається з води, яка є однією з найчистіших у світі, і без проблем набирається з крану.  А в ресторані Sia Chomei Globen особливістю є приправи, більшість з яких до того я не пробувала, також, акцент там ставлять на шведському, екологічно безпечному м”ясі. Плюс, власники, які є і кухарями ресторану - переселенці з Близького Сходу, якій готують свої національні страви.

 Незважаючи на те, що смачнішого рису з сметанковим соусом я не їла, але така кількість різних приправ із різними стравами - це занадто,особливо, коли ти нічого з того асортименту що є не коштував, і пробуєш все й одразу. Але це вже тема про спосіб харчування.

 Об”їстися десертом не вдалося, бо пахлаву швидко розбирали, а поповнювати нею стіл зовсім не спішили. Пахлава - смачніша ніж на морських пляжах Криму, але як для мене, занадто солодка. Звичайно, хто любить мед, з горіхами, цукром, сухофруктами, то зацінити зможе.

 На своєму сайті (http://www.siachomei.se/about.html) заклад позиціонується як ресторан, проте сам інтер”єр та атмосфера у ньому дуже добре відповідає буфету, у який він і перетворюється в обідній час (період ланчу із 11.00 до 15.00), коли я там і була. Звичайно, можливо все міняється опісля ланчу (17.00 - 22.00), під час якихось святкувань, весіль (про що так само можна дізнатися на сайті).

 Але якщо в ресторані є кімната для куріння кальяну з диванами за склом,

і поряд з нею такі англійські аристократичні крісла,

що зовсім не поєднується, то наявність дитячих крісел у закладі, мене, насправді, приємно вразило.

 Але продовжуючи про не надто приємні враження, то як видно із фото, стан туалету вимагає мінімального ремонту й догляду за його станом.

І сайт-візитівка закладу є статичним, інформація на блозі не оновлювалася уже півроку, проте великим плюсом є те, що сайт все ж таки існує.
В такому разі, важко щось рекомендувати, все залежить від цілі поїздки та бажання поїсти!

---

Ресторан індійської кухні у Львові "Резон"

 Не так давно дізнався про ресторан індійської кухні Резон, що знаходиться на вулиці Чайковського, неподалік від Філармонії. Місце гарне, тихе, і знаходиться у центрі міста, а головне його ще не встигли заполонити туристи. Зовні заклад примітний хіба що невеликим неоновим слоном, після якого напис на вивісці стає неактуальним. Коли ми зайшли всередину, то здивувались, адже відвідувачів майже не було у вечірній час, і офіціант ліниво привсташи з-за барної стійки привітався нам у відповідь, і запропонував знайти столика. Обрали ми усамітнене місце як у фільмах: зі зручними диванами зі шкіри або з шкурами (в нас був другий варіант)

 Та хвилини за дві, нас почав турбувати дивний стукіт, що лунав з якоїсь шафки вмонтованої в стінку, яка напевно колись служила для видачі страв з кухні  гостям у зал 

 Але дивнішим було те, що дверцята билися об цвях, що не давав їм відкритися навстіж від якогось протягу невідомого походження. Той звук настільки змусив звернути увагу на ту шафку і все, що навколо неї, що ми ще й над тими дверцятами помітили суттєвий естетичний недолік ресторану: тріщини у кутку стіни, що переходить у стелю.

Наш стіл був накритий скатертиною, (на інших столиках були вишиті серветки з словянськими мотивами)

напевно, таки індійською, а от на диванах лежали шкури тварин, до речі, дуже вже вони були схожі на коров’ячі, а як Ви знаєте корова священна тварина в Індії. Нажаль, офіціантка не змогла відповісти на це питання, коли ми їй його задали.

  Меню принесли швидко, і дуже здивувало те наскільки воно містке, вибір страв насправді вражає, воно охоплює смаки як мясоїдів, так і вегетаріанців.

  Ви можете, також, ознайомитися із меню  на сайті ресторану, проте, воно не є повним тут: http://reason.lviv.ua/. Незабаром офіціант повернувся і запропонував нам нарешті зробити вибір, але будучи неготовими це зробити попросили у нього порад та рекомендацій.Офіціант вів себе доволі зухвало і давав поради без особливого ентузіазму, що нам зовсім не сподобалося.

  Та все ж коли вибір було зроблено, і в нас зявився вільний час, ми, нарешті, вирішили провести ревізію по всьому закладі, і почали з туалету. Розташований позаду барної стійки біля дверей кухні, що дещо насторожило. Проте, зайшовши всередину всі тривоги розсіялись, в туалеті надзвичайно чисто, жодних неприємних запахів не було, наявне рідке мило і чомусь аж два рулони туалетного паперу.

 Вимивши руки вирішили пройтись по залу і оцінити його інтер’єр. Про тематику  Індії нагадують хіба що фотошпалери і картини з Камасутри, що не надають ніякого шарму місцю.

  Кидається в очі, що ресторан був спершу зовсім іншої концепції, явно не орієнтований на втілення дизайнарських ідей у закладі, чи, загалом, будь-яких ідей, а новий власник не надто розкошелився на його переобладнання.

  Тепер хотілося б розказати про наше замовлення.Спершу нам принесли традиційну індійську настоянку (чача, кардамон, кориця, імбир), яка успішно всмокталась в індійську скатертину та мої джинси, за нею наступила чергова. Настоянка, як і очікувалося, була гостра і таки, доволі, міцна (55%). Після 20 грамів настоянки наш офіціант став набагато приємніший, і ми приступили до основних страв. Почали з овочевої тарелі (картопля, баклажани, перець, цвітна капуста обсмажені в гороховій муці) і гострого соусу манго.

  Нічого гострішого в житті не пробував, вже за хвилину по моїх щоках текли сльози і довелося ще дозамовляти води без газу, хоча, на мою думку, в таких закладах, воду мали б подавати в графінах безкоштовно.Та тим не менш, овочі були просто фантастичні. Найперше, і досить важливе, це аромат страви створений індійськими приправами. Також, специфічний смак додавала у страву горохове борошно, що було відкриттям для мене. Особисто я не фанатію від смажених продуктів, проте замовлені овочі в клярі із горохового борошна були досить “легкі” у споживанні, а з гострим соусом смакували ще краще!

  Також, ми замовили традиційний індійський картопляний хліб,чимось схожий на наш налисник, але тільки візуально, насправді нічого схожого ні у вигляді, ні у смаку із нашими уявленнями про хліб це не має.Враховуючи його ціну,і можливість закусити ним гострі страви, безумовно, рекомендуємо спробувати!

 Та основною окрасою столу була Курка Чілі (запечені шматочки ніжного курячого філе з тушкованим болгарським перцем,горохом та соусом чілі), дуже смачна страва, курка просто тане в роті, хоча, на мою думку, трішки недосолена.

  Приємно здивував і рахунок, за овочі, соус, курятину,чай, 2 настоянки та хліб - усього лише 133 грн. (фото) 

 А, також, приємним сюрпризом було те, що, коли ми виходили із закладу, він півгодини як вже був зачинений, а ніхто із персоналу нас навіть не потурбував.

 Так, що кому хочеться шматочок Індії, якщо не в серці, а в своєму шлунку, а грошей на авіаквиток не вистачає - рекомендую завітати до Львова, в ресторан Резон, де страви для Вас приготують справжні майстри-індуси.