Не так давно дізнався про ресторан індійської кухні Резон,
що знаходиться на вулиці Чайковського, неподалік від Філармонії. Місце гарне,
тихе, і знаходиться у центрі міста, а головне його ще не встигли заполонити
туристи. Зовні заклад примітний хіба що невеликим неоновим слоном, після якого
напис на вивісці стає неактуальним. Коли ми зайшли всередину, то здивувались,
адже відвідувачів майже не було у вечірній час, і офіціант ліниво привсташи
з-за барної стійки привітався нам у відповідь, і запропонував знайти столика.
Обрали ми усамітнене місце як у фільмах: зі зручними диванами зі шкіри або з
шкурами (в нас був другий варіант)
Та хвилини за дві, нас почав турбувати дивний стукіт, що лунав з
якоїсь шафки вмонтованої в стінку, яка напевно колись служила для видачі страв
з кухні гостям у зал
Але
дивнішим було те, що дверцята билися об цвях, що не давав їм відкритися навстіж
від якогось протягу невідомого походження. Той звук настільки змусив звернути
увагу на ту шафку і все, що навколо неї, що ми ще й над тими дверцятами
помітили суттєвий естетичний недолік ресторану: тріщини у
кутку стіни, що переходить у стелю.
Наш стіл був накритий
скатертиною, (на інших столиках були вишиті серветки з словянськими мотивами)
напевно, таки індійською, а от на диванах лежали шкури тварин, до речі,
дуже вже вони були схожі на коров’ячі, а як Ви знаєте корова священна тварина в
Індії. Нажаль, офіціантка не змогла відповісти на це питання, коли ми їй його
задали.
Меню принесли швидко,
і дуже здивувало те наскільки воно містке, вибір страв насправді вражає, воно
охоплює смаки як мясоїдів, так і вегетаріанців.
Ви можете, також,
ознайомитися із меню на сайті ресторану,
проте, воно не є повним тут: http://reason.lviv.ua/.
Незабаром офіціант повернувся і запропонував нам нарешті зробити вибір, але
будучи неготовими це зробити попросили у нього порад та рекомендацій.Офіціант
вів себе доволі зухвало і давав поради без особливого ентузіазму, що нам зовсім
не сподобалося.
Та все ж коли вибір
було зроблено, і в нас зявився вільний час, ми, нарешті, вирішили провести
ревізію по всьому закладі, і почали з туалету. Розташований позаду барної
стійки біля дверей кухні, що дещо насторожило. Проте, зайшовши всередину всі
тривоги розсіялись, в туалеті надзвичайно чисто, жодних неприємних запахів не
було, наявне рідке мило і чомусь аж два рулони туалетного паперу.
Вимивши руки вирішили пройтись по залу і оцінити його інтер’єр.
Про тематику Індії нагадують хіба що
фотошпалери і картини з Камасутри, що не надають ніякого шарму місцю.
Кидається в очі, що ресторан був спершу зовсім іншої концепції, явно не
орієнтований на втілення дизайнарських ідей у закладі, чи, загалом, будь-яких
ідей, а новий власник не надто розкошелився на його переобладнання.
Тепер хотілося б
розказати про наше замовлення.Спершу нам принесли традиційну індійську
настоянку (чача, кардамон, кориця, імбир), яка успішно всмокталась в індійську
скатертину та мої джинси, за нею наступила чергова. Настоянка, як і
очікувалося, була гостра і таки, доволі, міцна (55%). Після 20 грамів настоянки
наш офіціант став набагато приємніший, і ми приступили до основних страв.
Почали з овочевої тарелі (картопля, баклажани, перець, цвітна капуста обсмажені
в гороховій муці) і гострого соусу манго.
Нічого гострішого в житті не
пробував, вже за хвилину по моїх щоках текли сльози і довелося ще дозамовляти
води без газу, хоча, на мою думку, в таких закладах, воду мали б подавати в
графінах безкоштовно.Та тим не менш, овочі були просто фантастичні. Найперше, і
досить важливе, це аромат страви створений індійськими приправами. Також,
специфічний смак додавала у страву горохове борошно, що було відкриттям для
мене. Особисто я не фанатію від смажених продуктів, проте замовлені овочі в
клярі із горохового борошна були досить “легкі” у споживанні, а з гострим
соусом смакували ще краще!
Також, ми замовили
традиційний індійський картопляний хліб,чимось схожий на наш налисник, але
тільки візуально, насправді нічого схожого ні у вигляді, ні у смаку із нашими
уявленнями про хліб це не має.Враховуючи його ціну,і
можливість закусити ним гострі страви, безумовно, рекомендуємо спробувати!
Та основною окрасою столу була Курка Чілі (запечені шматочки
ніжного курячого філе з тушкованим болгарським перцем,горохом та соусом чілі),
дуже смачна страва, курка просто тане в роті, хоча, на мою думку, трішки
недосолена.
Приємно здивував і
рахунок, за овочі, соус, курятину,чай, 2 настоянки та хліб - усього лише 133
грн. (фото)
А, також, приємним сюрпризом було те, що, коли ми виходили із
закладу, він півгодини як вже був зачинений, а ніхто із персоналу нас навіть не
потурбував.
Так, що кому хочеться шматочок Індії, якщо не в серці, а в
своєму шлунку, а грошей на авіаквиток не вистачає - рекомендую завітати до
Львова, в ресторан Резон, де страви для Вас приготують справжні майстри-індуси.
Немає коментарів:
Дописати коментар